Українського цвіту - по всьому світу

 

Богдана Костюк, "Радіо Свобода", 15.10.2003

"Українського цвіту - по всьому світу", - мовиться у народному прислів'ї. Статистика підтверджує правдивість цього вислову, хоча оцінки стосовно кількості українців, які мешкають поза межами так званої "материкової України", розходяться залежно від того, з яких джерел надходить інформація. Про це повідомив голова секретаріату Української всесвітньої координаційної ради Валерій Рябенко: "За найбільш оптимістичними оцінками закордоном мешкає від 20 до 30 мільйонів українців. За іншими оцінками від 15 до 20. Чому так розходяться ці оцінки? Це залежить від технології підрахунків, від установок, які мають організації і країни, які проводять переписи населення, в тому числі і українців, які мешкають у цих країнах, т.зв. країнах "перебування і оселення".

Так, за даними Російського комітету статистики, на теренах Росії мешкає до 5 мільйонів українців. Майже п'ять відсотків українського населення Російської Федерації - це етнічні українці, які споконвіку були першими відомим поселенцями на території сучасних Курської та Воронезької областей, компактно заселяли Кубань. До таких територій, де мешкають етнічні українці, за словами пана Рябенка, належать: "Насамперед, це Марморощина, яка знаходиться на території Румунії. Тут українці жили споконвіку. Придністров'я, незважаючи на ті складні політичні й етнічні проблемами, які там існують. Пряшівщина - на території Словаччини. Надсяння, Холмщина, Підляшшя - на території Польщі. Берестейщина на території нинішньої Білорусії, фактично це вся Брестська область і за деякими оцінками тут мешкає до 1 мільйона етнічних українців. На Брянщині, на території нинішньої РФ є також невелика територія етнічно українська, яка носить древню назву Стародуб. Крім того, до такої категорії, як етнічні українські землі, можна фактично віднести й Слобідську Україну; це також Білгородська, Курська, Милостовська області РФ, найперше Кубань. Немало земель прийнято називати землями компактного проживання українців і, зокрема, Малиновий Клин: здавна відома назва, крім Кубані. Зелений Клин - це територія на Далекому Сході по річці Амур. До речі, в цьому році виповнюється 120 років з часу масового переселення українців у ці краї. Також здавна посилялися компактно українці у так званому Сірому Клині, який зараз географічно збігається з цілинними землями Казахстану, південного Уралу. Еміграція українців з України почалась ще з давніх давен (з ХVІ століття). Це були перші масові переселення з України. Українська еміграція не завершується і, на жаль, сьогодні".

Валерій Рябенко вважає, що нова хвиля еміграції, яка почалась на початку 90-х років минулого століття унаслідок тривалої соціально-економічної кризи, спричинилася до появи українців у державах, у яких раніше їх не було зовсім або ж у яких кількість українських громадян рахувалася десятками. За останні десять років заробітчани з України "освоїли" держави Північної Америки (де з кінця вісімнадцятого століття мешкає потужна українська діаспора) і Західної Європи. За даними дипломатичних місій України, в Італії нині проживає до півмільйона українських громадян, у Португалії - понад двісті тисяч. Десятки тисяч українців працюють у Греції та Іспанії; тисячі заробляють на життя у таких віддалених куточках світу, як Китай, Лаос і В'єтнам. Перед українською владою постала проблема забезпечити соціальний захист співвітчизників, які опинилися на чужині. За інформацією міністерства закордонних справ, офіційний Київ підготував відповідні угоди з державами, де мешкають українські заробітчани. На думку дипломатів, остання хвиля еміграції з України триває - зупинити її може лише значне поліпшення умов життя у самій Україні.

Богдана Костюк,
"Радіо Свобода", Київ,
15 жовтня 2003 року.


До головної сторінки

Освітньо-інформаційний Інтернет-проект






Н
ове про Мову