Автор малюнку - Юлія Сироватська


 
 

НезаМОВНЕ вбивство

 
 
Як зникають малі мови
 
 

"Україна молода", 6.08.2003

  Білоруська газета "Наша Ніва" - одна з найцікавіших у сусідній державі. Відверто опозиційна, гостра, високопрофесійна, вона з гідністю несе в титулі своєму три слова "першая белорусская газэта". "Наша Ніва" і справді була першою газетою, яка в 1906-1915 роках несла читачам зерна білоруської культури, формувала та зміцнювала національну самосвідомість. Сьогоднішня "Наша Ніва" - газета сучасна, уважна не тільки до білоруських проблем, а й до світових. Не оминає газета своєю увагою й Україну, здебільшого пишучи про нашу державу з прихильністю і симпатією. Теперішній головний редактор "Нашай Нівы" Андрей Динько походить з Західної Білорусі, з Берестейщини, вільно говорить українською, постійно перебуває в курсі суспільних, культурних і літературних новин з України. Матеріал з "НН" у перекладі Олександра Ірванця про зникаючі мови пропонуємо й читачам "України молодої".


Щороку зникають 182 види птахів. Під загрозою 180 видів ссавців. Та разом з ними до "Червоної книги" заслуговують бути записаними і 438 мов. Мови зникають швидше за тварин, вважає Вільям Сазерленд, біолог-еволюціоніст зі Східно-англійського університету в Норвічі (Велика Британія). З досліджень науковця випливає: мовам притаманні ті ж самі закономірності, що й популяціям живих організмів.

Побазарити на айдахо

Лінгвісти підрахували, що сьогодні у світі існує 6809 мов. Але понад 90 відсотків з них мають менше за 100 тисяч носіїв. "А в трьохстах п'ятдесяти мовах - менше за п'ятдесят носіїв! - вигукує Сазерленд. - Й саме вони зникають найшвидше!"

Якій мові в цьому списку роковано стати мертвою? Може, уживаній колись на Алясці мові еяк? Бо єдина людина, яка нею сьогодні володіє - 57-річна Марія Сміт-Джоунз - може розмовляти хіба що сама з собою. А може, індіанській мові айдахо? Лише п'ятеро чоловік у всьому світі здатні перекинутися між собою кількома словами цієї мови.

У звіті міжнародної організації "Worldwatch", опублікованому кілька років тому, мовознавці прогнозують, що до кінця XXI сторіччя зникне половина з наявних сьогодні мов. І це ще доволі оптимістичний прогноз.

Перші місця у черзі на зникнення серед європейських мов займають ірландська, валлійська, карнійська, бретонська, провансальська, гасконська, каталонська, верхньо- і нижньо-лужицькі, а також фризька мови. В результаті війн, геноциду, асиміляції національних меншин з лінгвістичної мапи світу безповоротно зникло безліч мов. А чудесні воскресіння з мертвих трапляються вкрай рідко", - пише автор звіту "Worldwatch" американський мовознавець Пеал Семпет.

Мови зникають швидше за птахів

Деякі науковці бачать у зникненні мов прояв більш глобального процесу. Антрополог Деніел Нетл і мовознавець Сюзан Рамейн у своїй книзі "Зникаючі голоси: смерть мов світу" стверджують, ніби лінгвістична деградація - це частина біологічного спустошення, яке відбувається внаслідок діяльності людини.

Дослідження Вільяма Сазерленда цю тезу підтверджують. Порівнюючи мови за параметрами, які прийнято використовувати для визначення рівня небезпеки зникнення птахів і ссавців, науковець виявив, що й відносно мов теж можна говорити про подібні фактори.

"На кількість видів птахів і тварин головним чином впливає навколишнє середовище: клімат, лісистість, висота над рівнем моря" - пояснює Сазерленд. - Там, де зустрічається багато видів тварин - на територіях з багатою рослинністю, які лежать у тропічному кліматі, - живе й більше людських племен, котрі розмовляють різними мовами. Сазерленд також звертає увагу на те, що за останніх півтисячоліття на Землі зникло 306 мов (4,5 відсотка від загальної кількості). Для порівняння: за той самий час загинуло 125 видів птахів (1,3%) і 87 видів ссавців (1,9%). "Мови вимирають швидше за тварин!" - застерігає Сазерленд. Згідно з його підрахунками, сьогодні під загрозою знаходиться 7,1 % всіх мов, у той час як для ссавців цей показник рівний 4,1 %, а для птахів - 1,9%.

Ефект Елі

У зникненні мов істотну роль відіграв процес колонізації. "Тут, як і в природі, сильніші витісняють слабших", - коментує науковець. На підтвердження своїх слів він нагадує про 176 мов, які вживались у Північній Америці ще в 1600 році - через понадсторіччя після відкриття континенту Колумбом. На сьогодні вже зникли 52 з них. А з 235 мов, які вживалися австралійськими аборигенами, не існує вже тридцяти однієї.

Та все ж колонізація - це не єдина причина. Описуючи мови, яким загрожує небезпека, Сазерленд вдається до екологічних аналогій: "У мовних спільнотах, які налічують незначну кількість носіїв, виникає явище, подібне до описаного в природі ефекту Елі, - каже Сазерленд. - Зменшується кількість представників тих видів, які перебувають під загрозою. З плином часу їм робиться все важче й важче знаходити партнерів для продовження роду". З мовами майже так само: чим менше носіїв, тим менше тих, хто бажає ті мови вивчати, що, в свою чергу, ще більше звужує коло носіїв, і так далі. Бо ж навіщо, наприклад, вивчати леца - мову індіанців, які живуть в болівійських Андах, коли ймовірність зустріти співрозмовника, для якого ця мова є рідною, стрімко наближається до нуля. На леца сьогодні розмовляють близько 20 чоловік. У подібне становище потрапила й камбап - мова з Камеруну в Центральній Африці: кількість її носіїв нараховує 30 корінних мешканців.

Мовні могили

А тим часом науковці з тривогою зауважують, що зникнення деяких мов може серйозно збіднити світову культуру. Бо хто, окрім тих самих науковців, пам'ятатиме, що, наприклад, у мові убих, яка практично зникла наприкінці ХІХ сторіччя, була більша кількість голосних, ніж у будь-якій з сучасних мов? Або хто спроможеться вимовити слова африканських "чмокальних" мов, коли помруть останні люди, які ними володіють? Врешті, хто пам'ятатиме про всі ті різновиди риб, які зникли разом з останніми людьми народу палауян, який і дав їм назви?

Коли 1992 року група лінгвістів приїхала до Туреччини, щоб записати й порятувати від забуття мову убих, дослідники застали тільки свіжу могилу, а на ній напис: "Тут лежить Теуфік Есенц. Він-був останнім у світі чоловіком, який розмовляв мовою убих". Сьогодні у світі налічується 46 мов, якими розмовляють одиниці.

Просто факти

Англійська мова: саме вона найчастіше вживається як "друга мова". Вважається, що, окрім корінних носіїв (яких 322 мільйони), англійською користуються ще 350 млн. чоловік.

Китайська мова: має найбільшу кількість носіїв. Китайською в світі розмовляють 1125 мільйонів людей. Спокійно можуть також спати іспаномовні громадяни - їх у світі налічується 332 мільйони. Арабською в світі говорить 220 мільйонів людей.

Половина всіх наявних мов світу вживається лише у восьми країнах - Папуа Новій Гвінеї (832 мови), Індонезії (731), Нігерії(515). Індії (400), Мексиці (300), Камеруні (300), Австралії (300) і Бразилії (234).

Карнійська мова - одна із кельтських мов, свого останнього носія втратила у 1777 році. А через сто років "мова воскресла з мертвих", аби з майже двома тисячами користувачів дожити до сьогодні. Подібну історію має й прадавня єврейська мова - іврит. Ще сто років тому нею ніхто не розмовляв, існувала тільки писемна форма, яка "оживала" тільки під час іудейських богослужінь. З виникненням у 1948 році Ізраїлю іврит отримав у ньому статус державної мови. Тепер цією мовою користуються понад п'ять мільйонів ізраїльтян.

Також "Наша Ніва" наводить статистику, пов'язану з мовами в Білорусі. Українці виявляються четвертою меншиною після росіян і поляків. Українців - 237 014 чоловік, при цьому українською вдома послуговуються 14 562 білоруських українців. Окрім того, з'ясувалося, що українську вибрали своєю побутовою мовою 1 чуваш, 2 башкири, 2 азербайджанці, 3 литовці, 5 грузинів, 6 німців і 112 євреїв. Отож, є ще порох в порохівницях української, коли навіть на чужих теренах вона живе і помітно буяє!



 
   
   
 

Освітньо-інформаційний Інтернет-проект

До головної сторінки
 





Нове про Мову